- розгвинчений
- —————————————————————————————розгви́нченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
розгвинчений
Смотреть что такое "розгвинчений" в других словарях:
розгвинчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгвинтити. || розгви/нчено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен., розм.Неврівноважений, нетвердий … Український тлумачний словник
розгвинченість — ності, ж., розм. Властивість за знач. розгвинчений 2) … Український тлумачний словник
